Для багатьох кутюрні покази стають відправною точкою для захоплення модою, і це не дивно – речі, створені вручну, та ще й в епоху діджиталізації, стають маркером статусності. Водночас існування лінійок haute couture сьогодні все більше дивує, адже індустрія моди – в першу чергу бізнес, а кутюр нагадує, що мода таки заслуговує на порівняння з мистецтвом.
Тож хто виграє у двобої бізнес VS мистецтво і як одяг формату haute couture працює сьогодні, читайте на FÉMATCH Editorial.
На відміну від pret-a-porte, haute couture не виробляється масово. Кожен модний дім має визначену невелику кількість клієнтів, вироби для яких створюються за індивідуальними мірками, лагодиться за потреби тощо. На виготовлення одягу йдуть місяці, оскільки абсолютно кожна деталь створюється вручну.
Нам важко осмислити масштаб цього процесу: приміром, навіть bespoke/custom містять в собі механічну роботу. Зазвичай одяг переробляється відповідно до ваших потреб та виглядає більш буденно та менш якісно порівняно з кутюрними речами.
У відповідь на післявоєнну епоху Синдикальна палата високої моди (Le Chambre Syndicale de la Haute Couture) у 1945 році запровадила нові правила, які допомогли визначити, що можна вважати haute couture. У цей період існувало близько 106 будинків високої моди, але в 1970 році їхня кількість скоротилася до 19, що було зумовлено зростанням масового виробництва та суворими правилами.